Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

узяхарь
уїдатися
уїдище
уїдливий
уїдливість
уїдливо
уїдносталь
уїжджати
уїжно
уїзд
уїздити
уїздний
уїзжений
уїлий
уїсти
уїстися
уїхати
уймак
уймати
указ
указати
указник
указування
указувати
укакати
укакатися
укаляти
укалятися
укапати
укапувати
укарамшити
укарання
укарати
укачати
укачатися
укачувати
укачуватися
уквітувати
уквітчати
уквітчувати
уквітчуватися
укидання
укидати
укидатися
укий
укипати
укисати
укінчитися
укір
уклад
укладальник
укладати
укладатися
укладистий
укладка
укладник
укладувати
укладуватися
укландати
укландатися
укласти
уклеїти
укленяти
уклепати
уклепатися
уклеювати
уклеюватися
укликати
уклимляти
уклін
укліпитися
уклонити
уклоняти
уклонятися
уклопочаний
уклочитися
уклюнути
уклюнутися
уклякати
укметити
укмітити
укмітувати
укмічати
уковзати
уковзувати
укодокати
укоїти
укоїтися
уколисати
уколисувати
уколиця
уколо
уколоти
уколотися
уколошкати
уколупати
уколупити
уколупувати
уколядувати
уконатися
уконтентовувати
уконтентуватися
укопати
укопувати
укопуватися
укоренити
укоренити 2
укоренятися
укорити
укоріти
укорливий
укороновувати
укоротити
укорочати
укорпнути
укоряти
укосити
укоситися
укоснутися
укосом
Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Св. Л. 91. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Ном. № 10519. Яка там свита — дрантя саме. Канев. у. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Камен. у. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Камен. у. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує. Камен. у.
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Харьк. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Книгарський, -а, -е. Книгопродавческій.
Княгівна, -ни, ж. Вмѣсто общераспространеннаго князівна встрѣчено у Стороженка: Ольгерда Гедеминовича, нарожденного од тверської княгівни Уляни. Стор. МПр. 62.
Колодач, -ча, м. Большой ножъ. КС. 1887. VII. 474. Ножъ, носимый въ ножнахъ на поясѣ. Чуб. VII. 418. Ум. колодачик. Вх. Зн. 27.
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала. Пирятин. у.
Скурвий, -а, -е. Распутный. Скурва баба. Мнж. 124.син. Сынъ распутной женщины. (Брань). Не одного ляха козак, як би скурвого сина, за чуба потряс. Макс.
Церківник, -ка, м. Звонарь и пономарь вмѣстѣ. Угор.
Шаделина, -ни, ж. = ошада. Вх. Лем. 450.
Шапкарь, -ря, м. Шапочникъ, дѣлающій или продающій шапки. Желех.
Нас спонсорують: