Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

утечи
утечище
утикати I
утикати II
утикатися
утина
утинати
утинок
утирало
утирання
утирати
утиратися
утирач
утирити
утиритися
утирка
утиск
утискати
утискатися
утискач
утиснути
утихати
утихлий
утихомирити
утихомирювати
утихомирюватися
утиця
утишати
утишка
утік
утіканка
утікання
утікати
утікацький
утікач
утікачів
утікачка
утікти
утілення
утілити
утіляти
утілятися
утінка
утірник
утіснити
утісняти
утіха
утічка
утішати
утішатися
утішенька
утішка
утішний
утішно
утка
уткати
уткнути
утлий
утнути
утовкмачити
утовкти
утовш
утоді
утокмачити
утокмити
утокмитися
утолитися
утолочити
утолочувати
утома
утомити
утомляти
утомлятися
утомний
утонути
утонька
утопати
утопити
утопитися
утоплена
утоплений
утопленик
утоплий
утоптати
утоптувати
уторгувати
уторжитися
утори
уторицею
уторік
уторливий
уторник
уторопати
уторопити
уторувати
уточити
уточка
уточувати
утрактувати
утрапен
утрапити
утрапляти
утрата
утратити
утратний
утрачати
утрачатися
утрейтє
утреня
утриконь
утримати
утримувати
утримуватися
утрійний
утроба
утроє
утроїти
утропі
утрощити
утруднити
Вищипати Cм. вищипувати.
Гайбуз, -за, м. Раст. Ocimum baxylicum. Вх. Пч. І. 11.
Запсува́ти, -сую́, -єш, гл. = зопсувати. Мет. 373. Старий віл ніколи борозни не запсує. Ном. № 8919.
Здого́нити, -ню, -ниш, гл. = здоганяти. Хто два зайці гонить, жадного не здогонить. Ном. № 483.
Остаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть. Вх. Уг. 256.
Перевесник, -ка, м. 1) Сверстникъ, ровесникъ. Рк. Левиц. Він мій перевесник. (Залюб.). 2) = перелесник. А хиба ж ви не знаєте, до кого й тепер у нас на селі перевесник літає? Рк. Левиц.
Поприборкувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и прибо́ркати, но многихъ.
Роспирскатися Cм. роспирскуватися.
Росходини, -дин, ж. мн. Конецъ сходки, собранія.
Трусок 2, -ску, м. Шкура съ полугодоваго еще не стриженнаго ягненка. Сумск. у.
Нас спонсорують: