Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

утечи
утечище
утикати I
утикати II
утикатися
утина
утинати
утинок
утирало
утирання
утирати
утиратися
утирач
утирити
утиритися
утирка
утиск
утискати
утискатися
утискач
утиснути
утихати
утихлий
утихомирити
утихомирювати
утихомирюватися
утиця
утишати
утишка
утік
утіканка
утікання
утікати
утікацький
утікач
утікачів
утікачка
утікти
утілення
утілити
утіляти
утілятися
утінка
утірник
утіснити
утісняти
утіха
утічка
утішати
утішатися
утішенька
утішка
утішний
утішно
утка
уткати
уткнути
утлий
утнути
утовкмачити
утовкти
утовш
утоді
утокмачити
утокмити
утокмитися
утолитися
утолочити
утолочувати
утома
утомити
утомляти
утомлятися
утомний
утонути
утонька
утопати
утопити
утопитися
утоплена
утоплений
утопленик
утоплий
утоптати
утоптувати
уторгувати
уторжитися
утори
уторицею
уторік
уторливий
уторник
уторопати
уторопити
уторувати
уточити
уточка
уточувати
утрактувати
утрапен
утрапити
утрапляти
утрата
утратити
утратний
утрачати
утрачатися
утрейтє
утреня
утриконь
утримати
утримувати
утримуватися
утрійний
утроба
утроє
утроїти
утропі
утрощити
утруднити
Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Полунати, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаваться нѣкоторое время.
Попідкопувати, -пую, -єш, гл. Подкопать (во множествѣ).
Порося, -ся́ти, с. 1) Поросенокъ. Качавсь у барлозі, мов порося. Котл. Ен. III. 14. 2)морське. Cavia cobaya, морская свинка. Вх. Пч. II. 5. Ум. порося́тко.
Приточити Cм. приточувати.
Совість, -сти, ж. = сумління. У їх драгунська совість. Ном. № 3170.
Цішиця, -ці, ж. = ціша. Хмелем коло двору, вінцем коло столу, цєшицями по столу. Боже вас благослови і отець, і мати на посаг ступати! Гол. IV. 351.
Челядинка, -ки, ж. = челядниця.
Нас спонсорують: