Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

утечи
утечище
утикати I
утикати II
утикатися
утина
утинати
утинок
утирало
утирання
утирати
утиратися
утирач
утирити
утиритися
утирка
утиск
утискати
утискатися
утискач
утиснути
утихати
утихлий
утихомирити
утихомирювати
утихомирюватися
утиця
утишати
утишка
утік
утіканка
утікання
утікати
утікацький
утікач
утікачів
утікачка
утікти
утілення
утілити
утіляти
утілятися
утінка
утірник
утіснити
утісняти
утіха
утічка
утішати
утішатися
утішенька
утішка
утішний
утішно
утка
уткати
уткнути
утлий
утнути
утовкмачити
утовкти
утовш
утоді
утокмачити
утокмити
утокмитися
утолитися
утолочити
утолочувати
утома
утомити
утомляти
утомлятися
утомний
утонути
утонька
утопати
утопити
утопитися
утоплена
утоплений
утопленик
утоплий
утоптати
утоптувати
уторгувати
уторжитися
утори
уторицею
уторік
уторливий
уторник
уторопати
уторопити
уторувати
уточити
уточка
уточувати
утрактувати
утрапен
утрапити
утрапляти
утрата
утратити
утратний
утрачати
утрачатися
утрейтє
утреня
утриконь
утримати
утримувати
утримуватися
утрійний
утроба
утроє
утроїти
утропі
утрощити
утруднити
Аля́! меж. Крикъ на свиней, чтобы отогнать ихъ. Аля! аля! аля ж, кажу! Вона ніби не чує. Що там вона риє свинячою мордою? Маркев. 61.
Заклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. закла́сти, -ладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. Мет. 440. Заклав він сокиру за пояс. Грин. І. 188. Молода... закладає молодому хустку за пояс. Грин. III. 515. 2) Накладывать, наложить. Закладають царський вінець: тепер ти моя. Чуб. V. 205. 3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь. Господарь волоський пару коней у колясу закладав. Мет. 393. 4) Класть, положить. Коня тобі напою, овса, сіна закладу. Чуб. V. 8. 5) Основывать, основать. 6) Учреждать, учредить. 7) Вносить, внести за кого-либо деньги. А заложить же за тебе багато треба? Сим. 195. 8) — по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло. Котл. Н. П. 344.
Їздитися, -джуся, -дишся, гл. Постоянно ѣздить, разъѣзжать. Їздиться усюди з їм. Зміев. у.
Наряжа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = наряджати.
Націлитися Cм. націляти, -ся.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Писарець, -рця́, м. Ум. от. писарь.
Поцілити, -лю, -лиш, гл. 1) Прицѣлиться. 2) Попасть (въ цѣль). Стрельнув і саме в крило поцілив. Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21.
Праворушниця, -ці, ж.( = праворучниця). Эпитетъ Божіей Матери. Сидящая по правую руку? Господи милостивий, поможи мені і Матер Божая праворушниця. Мил. М. 42.
Серветяний, -а, -е. Салфеточный.
Нас спонсорують: