Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ухи

Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Рудч. Ск. І. 77. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. Новомоск. у. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Новомоск. у. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). Зміев. у. 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила. Kolb. ІІ. 174.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХИ"
Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл. 1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку. Ном. № 4884. 2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає. О. 1862. IV. 25. 3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Заста́вочка, -ки, ж. Ум. отъ за́ставка.
Кушнирство и кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Немірний, -а, -е. Непомѣрный, не въ міру.
Обомліти, -млію, -єш, гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла. Макс.
Перелет, -ту, м. Раст. а) Anthyllis Vulnenaria L. ЗЮЗО. І. 111. 2) Oenothera biennis L. ЗЮЗО. І. 129.
Порозглядати, -даю, -єш, гл. Разсмотрѣть (многихъ). Я їх усіх порозглядав добре.
Уласкавлювати, -влюю, -єш, сов. в. уласкавити, -влю, -виш, гл. Умилостивлять, умилостивить.
Уштопорити, -рю, -риш, гл.кого. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили — чи вони його заманили, чи як піймали.... КС. 1883. І. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УХИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.