Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

увезти
увера
увергати
уверед
увередити
увередитися
уверий
увернути
увертати
увертатися I
увертатися II
увертіти
увершитися
увести
увесь
увесьденички
увечері
увивати
увиватися
увиджуватися
увидіти
увижатися
увикати
увилювати
увиляти
увинути
увислий
увиснути
увити
увихатися
увишки
уві
увібрати
увібратися
увігнати
увігнатися
увігнутися
увідати
увіз
увіймити
увійти
увік
увінити
увінчати
увірванець
увірватися
увіристий
увіритися
увірнути
увірувати
увірчувати
увіряти
увірятися
увіходити
увіч
увічливий
увічливість
увічливо
увіччу
увіщати
уводини
уводити
уводитися
увозити
увозитися
уволити
уволікати
уволікатися
уволока
уволоктися
увольнити
увольняти
уволю
уволяти
уворатися
уворужити
уворужувати
увця
увчар
ув'язати
ув'язка
ув'язлий
ув'язнути
ув'язувати
ув'язуватися
ув'язь
угав
угавати
угадати
угадно
угадувати
угадьків
угадько
угайка
угайство
угалля
угам
угамовувати
угамовуватися
уганяти
уганятися
угасати
угасити
угаснути
угачувати
угаювати
угаюватися
угаяти
угибати
угибти
угинати
угинатися
угіддя
угіден
угілець
угілля
угіль
угінчливий
угірковий
угірок
Блудитися, -джуся, -дишся, гл. = блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.
Волосінка, -ки, ж. пт. Silvia cinerea. Вх. Пч. І. 14.
Дошива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Дошиваться, дошиться.
За́падень, -дня, м. Углубленіе. Черк. у.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Порозбризкувати, -кую, -єш, гл. Разбрызгать (во множествѣ).
Седми числ. Семью.
Таківський, -а, -е. Таковскій. Таківський з лоба. Ном. № 4858. Еге, вона таківська була. Г. Барв. 423. Ми роду не таківського, ми роду королівського. Грин. III. 437.
Упевнити, -ся. Cм. упевняти, -ся.
Нас спонсорують: