Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

увезти
увера
увергати
уверед
увередити
увередитися
уверий
увернути
увертати
увертатися I
увертатися II
увертіти
увершитися
увести
увесь
увесьденички
увечері
увивати
увиватися
увиджуватися
увидіти
увижатися
увикати
увилювати
увиляти
увинути
увислий
увиснути
увити
увихатися
увишки
уві
увібрати
увібратися
увігнати
увігнатися
увігнутися
увідати
увіз
увіймити
увійти
увік
увінити
увінчати
увірванець
увірватися
увіристий
увіритися
увірнути
увірувати
увірчувати
увіряти
увірятися
увіходити
увіч
увічливий
увічливість
увічливо
увіччу
увіщати
уводини
уводити
уводитися
увозити
увозитися
уволити
уволікати
уволікатися
уволока
уволоктися
увольнити
увольняти
уволю
уволяти
уворатися
уворужити
уворужувати
увця
увчар
ув'язати
ув'язка
ув'язлий
ув'язнути
ув'язувати
ув'язуватися
ув'язь
угав
угавати
угадати
угадно
угадувати
угадьків
угадько
угайка
угайство
угалля
угам
угамовувати
угамовуватися
уганяти
уганятися
угасати
угасити
угаснути
угачувати
угаювати
угаюватися
угаяти
угибати
угибти
угинати
угинатися
угіддя
угіден
угілець
угілля
угіль
угінчливий
угірковий
угірок
Відколишній, -я, -є. Очень давній.
Дра́чка, -ки, ж. 1) Лѣсопильный заводъ. (Примѣръ Cм. при словѣ драч 2). 2) Доска. дра́чку рі́зати. Пилять доски. Волын. г. 3) Плотн. инструменты ресмусъ. 4) Расположеніе къ ссорѣ. Оттак і посердились, неначе хто між їми драчку вкинув. Кіевск. у.
Неробітниця, -ці, ж. Неумѣющая работать, не работница. Узяли невістку неробітницю. Чуб. V. 723.
Обручатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. обручи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Обручаться, обручиться. Як би дав Бог, щоб я з нею шлюбом обручився. Чуб. V. 25.
Повсажуватися, -жуємося, -єтеся, гл. = повсаджуватися. Тілько що ті повсажувались, аж та дітвора, що бігам круг церкви, сюди ж присипала. Кв.
Попотупкатися, -каюся, -єшся, гл. Потоптаться много, натоптаться, — коло кого. Поухаживать за кѣмъ много, пока добьешся. Попотупкаєшся коло нього на случай якої оказії та й кишеню потрясеш. Св. Л. 281.
Прославлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прославитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Прославляться, прославиться. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта. Ном. № 672. 2) Только сов. в. Прослыть. Він прославився у селі за великого злодія.  
Рамці, рамця, -ців, ж. мн. 1) = рамка. Левиц. І. 8. 2) = рама 2. Шух. I. 90.
Ринявий, -а, -е. Струпистый, шелудивый. Вх. Лем. 460.
Сікачка, -ки, ж. Сѣчка (для рубки капусты). Полт.
Нас спонсорують: