Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ухитрятися

Ухитрятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ухитритися, -рюся, -ришся, гл. Ухищряться, ухищряться. Сказилось серце їх і стали ненавидіть і ухитрятися проти рабів Господніх. К. Псал. 241.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХИТРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХИТРЯТИСЯ"
Вимня, -ня, с. = вим'я. Ум. ви́мнячко.
Голю́к, -ка́, м. Голый человѣкъ, голышъ, голякъ. Чуб. V. 584.
Зашуга́ти, -га́ю, -єш, гл. Залетать, разсѣкая воздухъ. Зашугали сірі орли, літаючи над трупами.
Маги́чний, -а, -е. Магическій. Радюк ледві видержував магичну силу тих очей. Левиц. Пов. 252.
Нав'я́знути, -зну, -неш, гл. Набиться, завязнуть. М'ясо у зуби, нав'язло. він їм у зуби нав'яз. Они его не спускаютъ съ языка.
Нюшити, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить. Черк. у.
Обачний, -а, -е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна. ЗОЮР. І. 203.
Озюм, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.
Протавати, -таю, -єш, сов. в. протанути, -ну, -неш, гл. Протаивать, протаять. То там, то тут протає. Н. Вол. у.
Сипучка, -ки, ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ. Судж. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УХИТРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.