Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

угладити
угластий
угледіти
угледітися
углець
углиб
углибати
углибшки
углина
углитнути
углова
угловий
углядіти
угляний
угляр
углярка
угнавець
угнавий
угнавіти
угнак
угнати
угнати 2
угниличити
угниличувати
угніватися
угнівити
угнівитися
угніжджуватися
угнітитя
угнічувати
угнічуватися
угноїти
угноювати
угнути
уговкати
уговор
уговорити
уговорювати
уговоряти
уговтати
уговтувати
уговтуватися
угода
угоден
угодити
угодливий
угодник
угодно
угодовувати
угодовуватися
угождати
угожий
угол
уголити
уголос
угоноба
угонобити
угонобляти
угоноблятися
угор
угорі
угоріти
угорітися
угорка
угорно
угорнути
угород
угороджувати
угороджуватися
угорський
угортати
угортатися
угору
угорщина
угоряти
угостити
уготовити
уготовляти
уготувати
угоцати
угощати
угребти
угриза
угризатися
угризти
угризтися
угрин
угринка
угринок
угринчук
угрібати
угрібатися
угріва
угрівати
угріватися
угрівок
угрішитися
угроватий
угрузати
угрущати
угу
угудина
угукати
угурен
угурно
уґабнути
уґаровувати
уґвинтити
уґвинчувати
уґоґати
уґрундзьовувати
уґрунтувати
удавання
удавати
удаватися
удавити
удавитися
удавлений
удавнитися
удавні
Блинець, -нця, м. = млинець. Рудч. Ск. І. 35.
Ководка, -ки, ж. Позвонокъ (спинной). Вх. Лем. 426.
Лесту́н, -на, м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині. Мкр. Г. 61.
Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.
Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.
Охайливий, -а, -е. = охайний 1.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Поналічувати, -чую, -єш, гл. Насчитать (во множествѣ). Жид поналічував на людей стілько довгу. ЗОЮР. І. 285.
Умолотити, -чу, -тиш, гл. Смолотить опредѣденное количество, намолотить. Вівса, чи жита продати можна б.... — умолотити. Г. Барв. 289.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. Мнж. 68. І так уже її догляда та шкодіє — як ока. Драг.
Нас спонсорують: