Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

угладити
угластий
угледіти
угледітися
углець
углиб
углибати
углибшки
углина
углитнути
углова
угловий
углядіти
угляний
угляр
углярка
угнавець
угнавий
угнавіти
угнак
угнати
угнати 2
угниличити
угниличувати
угніватися
угнівити
угнівитися
угніжджуватися
угнітитя
угнічувати
угнічуватися
угноїти
угноювати
угнути
уговкати
уговор
уговорити
уговорювати
уговоряти
уговтати
уговтувати
уговтуватися
угода
угоден
угодити
угодливий
угодник
угодно
угодовувати
угодовуватися
угождати
угожий
угол
уголити
уголос
угоноба
угонобити
угонобляти
угоноблятися
угор
угорі
угоріти
угорітися
угорка
угорно
угорнути
угород
угороджувати
угороджуватися
угорський
угортати
угортатися
угору
угорщина
угоряти
угостити
уготовити
уготовляти
уготувати
угоцати
угощати
угребти
угриза
угризатися
угризти
угризтися
угрин
угринка
угринок
угринчук
угрібати
угрібатися
угріва
угрівати
угріватися
угрівок
угрішитися
угроватий
угрузати
угрущати
угу
угудина
угукати
угурен
угурно
уґабнути
уґаровувати
уґвинтити
уґвинчувати
уґоґати
уґрундзьовувати
уґрунтувати
удавання
удавати
удаватися
удавити
удавитися
удавлений
удавнитися
удавні
Безсумлінність, -ности, ж. Безсовѣстность. Желех.
Викупати, -паю, -єш, гл. Выкупать.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Куцоребрий, -а, -е. О волѣ: съ двумя короткими ребрами, послѣдними къ заду. Волч. у.
Можновла́дець, -дця, м. Вельможа. Своє давняшнє руське княже право оддав король неситим можновладцям. К. Бай. 73.
Острішковий, -а, -е. Относящійся къ острішку. Волч. у.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Роз'ятрити, -ся. Cм. роз'ятрювати, -ся.
Скупарь, -ря, м. Скупецъ, скряга. Вх. Зн. 64.
Шипок, -пка, Раст. Azaba procumbens. Шух. I. 18, 19.
Нас спонсорують: