Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

угладити
угластий
угледіти
угледітися
углець
углиб
углибати
углибшки
углина
углитнути
углова
угловий
углядіти
угляний
угляр
углярка
угнавець
угнавий
угнавіти
угнак
угнати
угнати 2
угниличити
угниличувати
угніватися
угнівити
угнівитися
угніжджуватися
угнітитя
угнічувати
угнічуватися
угноїти
угноювати
угнути
уговкати
уговор
уговорити
уговорювати
уговоряти
уговтати
уговтувати
уговтуватися
угода
угоден
угодити
угодливий
угодник
угодно
угодовувати
угодовуватися
угождати
угожий
угол
уголити
уголос
угоноба
угонобити
угонобляти
угоноблятися
угор
угорі
угоріти
угорітися
угорка
угорно
угорнути
угород
угороджувати
угороджуватися
угорський
угортати
угортатися
угору
угорщина
угоряти
угостити
уготовити
уготовляти
уготувати
угоцати
угощати
угребти
угриза
угризатися
угризти
угризтися
угрин
угринка
угринок
угринчук
угрібати
угрібатися
угріва
угрівати
угріватися
угрівок
угрішитися
угроватий
угрузати
угрущати
угу
угудина
угукати
угурен
угурно
уґабнути
уґаровувати
уґвинтити
уґвинчувати
уґоґати
уґрундзьовувати
уґрунтувати
удавання
удавати
удаватися
удавити
удавитися
удавлений
удавнитися
удавні
Аді́тетко (сокращ. изъ а диви́, а диві́т). Смотри! смотрите! Желех.
Вижовтити, -вчу, -тиш, гл. Пожелтить.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Єдна́кий, -а, -е. = однаковий. Приїхали два козаки, обидва єднакі. Чуб. V. 103. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1.
Зги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не силуйте мене за нелюба, да нехай же він згине. Мет. 243. Біда біду перебуде — одна згине, десять буде. Ном. № 2165.
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. II. 17. Ум. здрібне́нька.
Перенаджувати, -джую, -єш, сов. в. перена́дити, -джу, -диш, гл. Переманивать, переманить.
Пересердя, -дя, с. Гнѣвъ. Пащо ти на мене таке велике пересердиє маєш? АД. І. 215. и. Въ сердцахъ. Він тоді з пересердя каже: піду сякої-такої При бабу вб'ю. Грин. II. 86.
Підтикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. Паничу, я вас підтичу. Ном.
Решетити, -чу́, -ти́ш, гл. Прежде покрыванія крыши соломой прокладывать на латахъ камышемъ или тонкимъ хворостомъ, что бы соломѣ было на чемъ держаться. Волч. у.
Нас спонсорують: