Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утяжіти

Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЯЖІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЯЖІТИ"
Бездільність, -ности, ж. Бездѣятельность. Желех.
Величенний, -а, -е. Огромный, большущій. Желех.
Відплата, -ти, ж. 1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Зада́ток, -тку, м. = завдаток.
Зсувати, -ва́ю, -єш, гл. = зсовувати.
Макорже́ник, -ка, м. Коржъ съ макомъ.
Однодворський, -а, -е. Однодворческій.
Росколювати, -люю, -єш, сов. в. росколо́ти, -лю, -леш, гл. Раскалывать, расколоть.
Стопити, -ся. Cм. стопляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЯЖІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.