Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати.
Моше́нський, -а, -е. Мошенническій.
Надоби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Быть угоднымъ кому. А за лінощами Богу не молюся, — чим я Богу надоблюся?
Поперецінювати, -нюю, -єш, гл. То-же, что и перецінити, но во множествѣ.
Пригір, гору, м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі.
Проклін, -льону, м. Проклятіе. Проклін усім, хто пале, коле, ріже. Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклін у калюжі топить.
Сизий Cм. сиз.
Ус, уса и вус, вуса м.; мн. уса (вуса) и уси (вуси). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Моргнув якось усима. під усом бути. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. уси (вуси). Въ верхней одеждѣ (кожушанка, свита, кунтуш, керсетка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. по шву отъ таліи внизъ, образовавшаяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. Свита до трьох усів. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Cм. хванд. Ум. усик, усичок, усок, усочок. До усиків пошити.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка.
