Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

уподовж
упоетизувати
упозику
упоїти
упокій
упокійний
упокоїти
упокорити
упокорювати
упокорюватися
упокоювати
упокоюватися
уположитися
уполоти
уполювати
упоминати
упоминатися
упоминок
упомку
упон
упоперек
упопружити
упопружувати
упорати
упоратися
упоринати
упоровень
упорожні
упором
упороситися
упороти
упоруч
упоряджувати
упорядковувати
упосажити
упосажувати
упослі
упослід
упосліджати
упослідок
употай
употемку
употрійні
употужнити
употужнитися
управді
управителів
управитель
управителька
управити
управляти
управлятися
управо
уприпуст
уприсі
упричерть
уприщерть
упрівати
упроваджувати
упродовж
упросити
упроситися
упрост
упростяж
упрохати
упрохатися
упруг
упрядати
упудитись
упука
упурнути
упускання
упускати
упускне
упуст
упустити
упушити
упхати
упхнути
уп'ялити
уп'ясти
уп'ять
ураг
ураговий
урадити
урадувати
урадуватися
уражати
уражатися
уражіння
ураз I
ураз II
ураза
уразити
уразище
уразливий
уразливість
уразливо
уразний
уранішній
уранці
уратувати
урачити
ураяти
урбарія
урвант
урвати
урвиголова
урвипола
урвисько
урвитель
урда
урдяний
уредний
урекливий
уректи
уремезовувати
уременити
уремення
уремня
Безклопоття, -тя, с. Отсутствіе заботъ, хлопотъ. Несподівана роскіш, безклопоття і спокій заколихали її як малу дитину. Левиц. І. 227.
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ). Желех.
Допаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -су́, -се́ш, гл. Оканчивать, окончить пасти.
Зага́л, -лу, м. 1) Цѣлость, все, общая сумма. 2) Общество, публика. 3) в-загалі. Cм. узагалі.
Закацю́бнути и закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли. Черк. у.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех.
Обдивлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обдиви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Осматривать, осмотрѣть. Обводе хату очима.... обдививсь, устав. Мнж. 130. Батько заплакав і пішов до комори обдивитися що вкрали. Рудч. Ск. І. 204. Ходім, каже, жінко, обдивимось: я тобі скажу, де на цибулю, де на моркву, де на петрушку. Рудч. Ск. І. 183.
Підтіпанка, -ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.
Плазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Пресмыкаться, ползать. Котл. Ен. III. 30. На зеленому полі плазують сірі комашки поміж тим гадом. Левиц. Пов. 366. 2) Съ трудомъ идти, ѣхать, тащиться. Сонні всі заворушились, потім піднялися і додому плазували. Мкр. H. 19. 3) Попадать палкой въ другую палку, лежащую на землѣ — при игрѣ въ плаз (Cм.). Ив. 18.
Сплюха, -хи, ж. пт. Козодой. Зміев. у., Ананьевск. у. Левч. 58.
Нас спонсорують: