Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

удака
удалець
удалий
удаль
уданий
удання
уданство
удар
ударити
удармицю
ударувати
ударяти
ударятися
удати
удатне
удатний
удатність
удатно
удаток
удаха
удача
удачий
удачливий
удвадцяте
удвійзі
удвір'я
удвоє
удвох
удвуконь
удвурядь
уденішній
удень
удержати
удержування
удержувати
удержуватися
удерти
удесятерити
уджиґнути
удивитися
удивлятися
удивуватися
удила
удирати
удиратися
удити
удихати
удівати
удівець
удівонька
удід
удій
уділити
уділяти
удіти
удіяти
удка
удлище
удну
удобарити
удобен
удобряти
удова
удовбати
удовбувати
удовенко
удовець
удовецький
удовж
удовжитися
удовжки
удовжувати
удовин
удовицький
удовиця
удовиченко
удовівна
удовіти
удовки
удоволити
удовольнення
удовольнити
удовольняти
удовольнятися
удоволяти
удоволятися
удовування
удовувати
удовш
удогонь
удозвіль
удоїти
удолити
удома
удонити
удонька
удоптати
удосвіта
удосталь
удоювати
удрати
удруге
удружити
удряпнути
удуд
удурні
удушити
удушитися
удушніти
удушшя
удьорити
удягало
удяганка
удягати
удягатися
удячен
удячність
удячно
уеднати
уж
Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
Застоя́ти, -ся. Cм. застоювати, -ся.
Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421.
Кілаш, -ша, м. Родъ горшка около 5 вершковъ вышиною, то-же, что кашник. Вас. 181.
Плюгавка, -ки, ж. = плюгавиця. Желех.
Поперемальовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перемалювати, но во множествѣ.
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Н. Вол. у. Не сюд, не туд, не сяк, не так. Чуб. V. 1146.
Чкурнути, -ну́, -не́ш, гл. Побѣжать. Рудч. Ск. I. 128. І вибравшись на добру стежку, чкурнула просто до троян. Котл. Ен. IV. 45. Пустив одного зайця, — той як чкурне в ліс. Грин. 1. 218.
Шпаркий, -а, -е. Прыткій, скорый, быстрый. Волынск. г. «Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь», — з жалем промовив січовик. Стор. МПр. 11.
Нас спонсорують: