Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

удака
удалець
удалий
удаль
уданий
удання
уданство
удар
ударити
удармицю
ударувати
ударяти
ударятися
удати
удатне
удатний
удатність
удатно
удаток
удаха
удача
удачий
удачливий
удвадцяте
удвійзі
удвір'я
удвоє
удвох
удвуконь
удвурядь
уденішній
удень
удержати
удержування
удержувати
удержуватися
удерти
удесятерити
уджиґнути
удивитися
удивлятися
удивуватися
удила
удирати
удиратися
удити
удихати
удівати
удівець
удівонька
удід
удій
уділити
уділяти
удіти
удіяти
удка
удлище
удну
удобарити
удобен
удобряти
удова
удовбати
удовбувати
удовенко
удовець
удовецький
удовж
удовжитися
удовжки
удовжувати
удовин
удовицький
удовиця
удовиченко
удовівна
удовіти
удовки
удоволити
удовольнення
удовольнити
удовольняти
удовольнятися
удоволяти
удоволятися
удовування
удовувати
удовш
удогонь
удозвіль
удоїти
удолити
удома
удонити
удонька
удоптати
удосвіта
удосталь
удоювати
удрати
удруге
удружити
удряпнути
удуд
удурні
удушити
удушитися
удушніти
удушшя
удьорити
удягало
удяганка
удягати
удягатися
удячен
удячність
удячно
уеднати
уж
Затяжи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Обременить, отяготить. Хліб в дорозі не затяжить. Ном. № 11378.
Зоключений, -а, -е. Загнутый крючкомъ. Дзюбак зоключений у орела. Вх. Лем. 420.
Невдячність, -ности, ж. Неблагодарность. К. ХП. 84.
Переступити Cм. переступати.
Півквартівка, -ки, ж. = півкварта. Не здужав голови звести, поки не випив півквартівки з імбером пінної горілки. Котл. Ен. II. 13.
Попас, -су, м. Кормъ на пастбищѣ, пастбище, выпасъ. Рудч. Чп. 47, 252. Поїдемо разом з вітром, попасу не буде. Мет. 97. стати на попасі. Остановиться, чтобы попасти воловъ, лошадей. Ой пішли чумаки з України стали на попасі край долини. Мет. 369. попасом = попаски 1. Попасом поїдемо. Ум. попасочок.
Приблукати, -ка́ю, -єш, гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.
Прогулька, -ки, ж. Гульба? Чоловіче, ти знаєш, що ти все п'єш та гуляєш, що все гульки та прогульки, а об смерти нема думки. Чуб. V. 1093.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ. Вх. Зн. 64.
Старун, -на, м. Разсуждающій какъ старикъ. Найпаче про старунів, що люблять старувать, кажуть: вони не так старі, як давні. Ном. № 8645.
Нас спонсорують: