Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уцідити

Уцідити, -джу, -диш, гл. Нацѣдить (извѣстное количество).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЦІДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЦІДИТИ"
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Зашрубува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завинтить.
Згла́мати, -маю, -єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала. Г. Барв. 188.
Коровиця, -ці, ж. 1) Корова. Пасла ж бо я коровиці, пригнала додому. Грин. III. 685. 2) Насѣк. Oryctes nasicornis. Вх. Пч. І. 7. 8)рогата. Насѣк. Hammaticherus cerdo. Вх. Пч. І. 6.
Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Пашка, -ки, ж. Ум. отъ паха.
Пилипівка, -ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда. Ном. № 501.
Півзен, -на, півзень, -ня, м. 1) = півзина. Лубен. у. 2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати. Св. Л. 202.
Протесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Протесать. 2) Потерять? утратить? Згубив Сава, протесав Сава свою віру навіки. Н. п.
Чичва, -ви, ж. Плохое болотное сѣно. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЦІДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.