Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утягати

Утягати, -гаю, -єш, сов. в. утягти, -гну, -неш, гл. 1) Втягивать, втянуть. 2) Притягивать, притянуть (связывая). Наклали їх, як снопів на віз і втягли рублем. Грин. II. 232. Поможи мені втягти гарбу, бо сам не втягну ніяк. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЯГАТИ"
Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Вимочити, -ся. Cм. вимочувати, -ся.
Віявки, -вок, ж. мн. = витушка. МУЕ. ІІІ. 24.
Доволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. доволочити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить бороновать послѣ посѣва. Моли б, Господи, до дощу доволочити. Харьк. у.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Рудч. Ск. II. 16. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили. Драг. 157.
Приваб, -бу, м. = приваба. Желех.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом. Левиц. І. 234.
Смердак, -ка, м. = скорух. Вх. Лем. 467.
Трошечки нар. Ум. отъ трохи.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій. 2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Зміев. у. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.