Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уциганити

Уциганити, -ню, -ниш, гл. Обмануть. Ой, цигане, циганику, то 'сь мя уциганив: яка-м була дівка файна, а ти мя споганив. Гол. IV. 444.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЦИГАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЦИГАНИТИ"
Близень, -зня, м. Близкое разстояніе.
Гладший, -а, -е. Сравн. ст. отъ гладкий. Левиц. І. 64.
Голодниця, -ці, голоднівка, -ки, ж. = здухвина. Желех.
Досо́хти Cм. досихати.
Запеча́тати Cм. запеча́тувати.
Злиднува́ти, -дную, -єш, гл. Бѣдствовать. Не кажи, коню, що я злидную, а кажи, коню, що я паную. Гол. І. 74.
Потиху нар. Потихоньку. Мати з сином ходить, потиху говорить. Чуб. III. 153. Ум. потихеньку, потихесеньку, потихусеньку. Грин. III. 439. Чуб. V. 1134.
Придушити, -ся. Cм. придушувати, -ся.
Сплисти Cм. спливати.
Хухкати, -каю, -єш, гл. = хухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЦИГАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.