Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ухналь

Ухналь, -ля, м. = вухналь. Не жалуй ухналя, підкову згубиш. Ном. № 4674. Чуб. VII. 404. Рудч. Чп. 249. ухналі кувати. Дрожать. Ум. ухналик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХНАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХНАЛЬ"
Гнилозубий, -а, -е. Съ гнилыми зубами. Десь вирескався гнилозубий, миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66.
Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій. Желех.
Зіска́кувати, -кую, -єш, сов. в. зіско́чити, -чу, -чиш, гл. Соскакивать, соскочить.
Непам'Яткий, непам'ятливий, непам'яту́щий, -а, -е. Забывчивый.
Пажерливий, -а, -е. Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива. О. 1861. X. 52.
Подаремне, подаремно, нар. Напрасно, даромъ. Рк. Левиц.
Тріпнути, -ну, -неш, гл. Тряхнуть. Вмочив в росу цілу руку та як тріпне. Драг. 91. Cм. трепнути.
Трок, -ку, м., употребл. также и только во мн. ч. торока, ремни у задней луки сѣдла. Котл. Ен. VI. 51. Прив'язав сакви до троку, взяв коня за повід. Мкр. Н. 11.
Хрипоти, -пот, ж. мн. Катарръ бронхъ. Н. Вол. у.
Шипучий, -а, -е. Шипящій. Наймичка принесла шипучий самовар. Левиц. Пов. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УХНАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.