Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

устаріти
устарітися
устати
устатчитися
устелити
устеляти
устелятися
устенок
устерегти
устерегтися
устигати
устид
устидатися
устиджати
устидитися
устидливий
устидливість
устидно
устилати
устилатися
устілка
устіль
устка
устне
устній
устодолити
устодолитися
устой
устонька
устоньки
устояти
устоятися
устрахнутися
устрашати
устрашитися
устрашувати
устрелити
устригти
устрим
устрівати
устріча
устрічати
устрічний
устромити
устромляти
устромлятися
устрочити
устругати
устругнути
устрявати
устрягти
устряти
уступ
уступати
уступатися
уступне
уступний
устьобнути
устя
устяж
усувати
усуватися
усуджувати
усукати
усунути
усупротивитися
усуціль
усушити
усушок
усхнути
усцикати
усцикатися
усь!
усьогосвітній
усьорбати
усюди
усюсінький
усюсінько
усюсічкий
усюсічко
усюський
усюсько
усюсятися
усяк I
усяк II
усякати
усякий
усяково
усячина
утаборитися
утаїти
уталапатися
уталашитися
утанажити
утанажитися
утарабанити
утаскатися
утасуватися
утаювати
утаюватися
утверджувати
утверджуватися
утворити
утворний
утеклий
утеком
утекти
утелепати
утелющити
утелющувати
утелющуватися
утемніти
утеня
утеребити
утеребитися
утересуватися
утерпіти
утерти
утеряти
утеча
Відтерти Cм. відтерати.
Ґа́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 406.
Лу́скатися, -каюся, -єшся, гл. 1) = лузатися. 2) Трескаться, лопаться.
Навкі́р и навкі́рки, нар. Наперекоръ, на зло. Желех. То мі навкір робиш. Гол. III. 389.
Прикадкуватий, -а, -е. О человѣкѣ: малорослый и толстый. Слов. Д. Эварн.
Пукнястий, -а, -е. = пукатий. Оця чашечка хоть нижча, за те в неї боки пукнясті, то вона ще більша за ту. Волын. г.
Рівноправний, -а, -е. Равноправный. О. 1861. VIII. 90.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат. К. Дз. 179.
Умилостивити, -влю, -виш, гл. Умилостивить, сдѣлать милостивымъ. Щоб його як-небудь умилостивити, вклонився йому. Стор. I. 149.
Хвасті, -тів, ж. = хвастощі. Дайте санчат хвасті підомчать. Ном. № 13535.
Нас спонсорують: