Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

устаріти
устарітися
устати
устатчитися
устелити
устеляти
устелятися
устенок
устерегти
устерегтися
устигати
устид
устидатися
устиджати
устидитися
устидливий
устидливість
устидно
устилати
устилатися
устілка
устіль
устка
устне
устній
устодолити
устодолитися
устой
устонька
устоньки
устояти
устоятися
устрахнутися
устрашати
устрашитися
устрашувати
устрелити
устригти
устрим
устрівати
устріча
устрічати
устрічний
устромити
устромляти
устромлятися
устрочити
устругати
устругнути
устрявати
устрягти
устряти
уступ
уступати
уступатися
уступне
уступний
устьобнути
устя
устяж
усувати
усуватися
усуджувати
усукати
усунути
усупротивитися
усуціль
усушити
усушок
усхнути
усцикати
усцикатися
усь!
усьогосвітній
усьорбати
усюди
усюсінький
усюсінько
усюсічкий
усюсічко
усюський
усюсько
усюсятися
усяк I
усяк II
усякати
усякий
усяково
усячина
утаборитися
утаїти
уталапатися
уталашитися
утанажити
утанажитися
утарабанити
утаскатися
утасуватися
утаювати
утаюватися
утверджувати
утверджуватися
утворити
утворний
утеклий
утеком
утекти
утелепати
утелющити
утелющувати
утелющуватися
утемніти
утеня
утеребити
утеребитися
утересуватися
утерпіти
утерти
утеряти
утеча
Буйний, -а, -е. 1) Крупный. Бачте, яка буйна (картопля)! Г. Барв. 428. Ці скіпки дрібні — беріть оці буйніші. Радом. у. Ученик нехай читає тілько буйну печать. К. Гр. 15. Буйний дощ. 2) Рослый (о растеніяхъ). Уродило жито високе, буйне. Чуб. III. 399. Шумить буйна нива. Рудч. Чп. 104. Буйна трава поросла. 3) О почвѣ: жирный. Буйна земля. Хотин. у. 4) Сильный, буйный. Коло, коло Дунаю дівчина гуляє, на буйную филенку спильна поглядає. Мет. 77. Із-за гори буйний вітер віє. Мет. 27. 5) Буйный. Загадаються орлики хижі... по буйних товаришах козаках. Пѣсн., Ум. буйненькій, буйнесенький. Аж де взявся буйненький вітрець. Чуб. ІІІ. 301.
Гори́квіт, -ту, м. = Гори́цвіт. Вх. Пч. I. 8.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Ли́повий, -а, -е. Липовый. Розлетілись, як липове клиння.
Нагалу́нити, -ню, -ниш, гл. Вымочить въ квасцахъ. Я вже яєць нагалунила на крашанки. Харьк.
Подати, -ся. Cм. подавати, -ся.
Поманити, -ню́, -ниш, гл. Поманить.
Скребти, -бу́, -бе́ш, гл. Скресть, скоблить. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3365. 2)моркву = моркву скромадити (си морква).
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). Ном. № 141, стр. 295. 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Шевч. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш? Грин. III. 234.
Тіпчина, -ни, ж. Мурава, газонъ. Мнж. 193.
Нас спонсорують: