Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

устаріти
устарітися
устати
устатчитися
устелити
устеляти
устелятися
устенок
устерегти
устерегтися
устигати
устид
устидатися
устиджати
устидитися
устидливий
устидливість
устидно
устилати
устилатися
устілка
устіль
устка
устне
устній
устодолити
устодолитися
устой
устонька
устоньки
устояти
устоятися
устрахнутися
устрашати
устрашитися
устрашувати
устрелити
устригти
устрим
устрівати
устріча
устрічати
устрічний
устромити
устромляти
устромлятися
устрочити
устругати
устругнути
устрявати
устрягти
устряти
уступ
уступати
уступатися
уступне
уступний
устьобнути
устя
устяж
усувати
усуватися
усуджувати
усукати
усунути
усупротивитися
усуціль
усушити
усушок
усхнути
усцикати
усцикатися
усь!
усьогосвітній
усьорбати
усюди
усюсінький
усюсінько
усюсічкий
усюсічко
усюський
усюсько
усюсятися
усяк I
усяк II
усякати
усякий
усяково
усячина
утаборитися
утаїти
уталапатися
уталашитися
утанажити
утанажитися
утарабанити
утаскатися
утасуватися
утаювати
утаюватися
утверджувати
утверджуватися
утворити
утворний
утеклий
утеком
утекти
утелепати
утелющити
утелющувати
утелющуватися
утемніти
утеня
утеребити
утеребитися
утересуватися
утерпіти
утерти
утеряти
утеча
Бубликів, -кова, -ве = бублишний. Драг. 173.
Витискати, -каю, -єш, сов. в. витиснути, -сну, -неш, гл. 1) Выдавливать, выдавить. Витисни сік. 2) Вытѣснять, вытѣснить. Витискати козаків з маєтностей.
Грабі́ж, -жу́, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей. Радом. у.
Гу́ня, -ні, ж. Верхняя суконная одежда, сермяга. Гол. Од. 44, 45, 75.
Єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединяться. І прийшли ви єднатись з ним чистою сльозою. О. 1861. ІІІ. 12. 2) Договариваться, подряжаться. А що, Опанасе, — єднайся на год!
Обдимати, -ма́ю, -єш, сов. в. обдути, -дую, -єш, гл. Пучить, вспучивать, вспучить, вздувать, вздуть. Живіт обдима. О. 1861. V. 73.
Перехотіти 2, -хочу, -чеш, гл. Перехотѣть.
Чумак, -ка, м. Чумакъ. Рудч. Ск. II. 171. Віз ламається — чумак ума набірається; а як віл пристає, то й ума не стає. Рудч. Чп. 256. Ум. чумаченько. Мет. 21.
Шваба, -би, ж. Обида, оскорбленіе. І ми сю швабу подаруємо?... Хиба мени голову одкусе, щоб я за цю наругу не помстився. К. ЦН. 528.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. Ном. № 6798. його й шило голить. Такой счастливый. Ном. № 1646. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. Вас. 163. 3) шила бити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Вх. Зн. 82. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву. Чуб. II. 106.
Нас спонсорують: