Вогонь, -гню, м. = огонь. З вогню та в поломінь. Хоч вогню до нього прикладай (запекле таке). Коли Бог не годить, то й вогонь не горить. Викресати вогню. Ум. вогник, вогничок, вогоник. У лісі вогоник блима.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив.
Зви́чай, -ча́ю, м. 1) Обычай; обыкновеніе. А я такий звичай маю, що по повній випиваю. свої́м звич́аєм. По обыкновенію, по своему обыкновенію. Сходились люде і своїм звичаєм навчав їх. 2) Приличіе. І дітки звичай знають. Слово неправдиве звичаю не знає. 3) Нравъ. Ум. звича́єк, звичає́чок. Поміж людьми помоталася, звичаєчків та набралася.
Клас, -су, м.
1) Классъ въ учебномъ заведеніи. І Антосьо вже був у четвертім класі.
2) Классная комната. Чого ти тут стоїш? — Учитель вигнали з класу, що не слухав. г. Він увійшов у сіни і заглянув у клас.
3) Классъ (на желѣзной дорогѣ, пароходѣ). Поїдемо третім класом.
Кругловидий, -а, -е. Круглолицый. Огрядний собі пан, кругловидий, русявий. Ум. кругловиденький. Була кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня.
Миту́тя, -ті, ж. ? Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дурне і дома, і тута).
На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Попліть, -ті, ж. Верхняя часть плетня.
Скупердяка, -ки, ж. = скупердяга. Ой ми чуємо червоні в Василя старого; не лишимо скупердяці, а ні золотого.
Укрутити, -ся. Cм. укручувати, -ся.
