Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

терпіння

Терпіння, -ня, с. 1) Терпѣніе. 2) Страданіе. Ум. терпіннячко. За терпіннячко дасть Бог спасіннячко. Ном. № 2428.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРПІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРПІННЯ"
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Гаяння, -ня, с. Дѣйствіе медлящаго, медленность, медлительность. Твоє гаяння до ладу не доведе.
Герць, -ця, м. = герець.
Колосій, -сія, м. О Раст.: Колосистый. І овес самосій, і ячмінь колосій. Чуб. III. 266. Овес-колосій. Грин. III. 55.
Курятина, -ни, ж. Куриное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати — все гусятину, єї подружечки — все качатину, єї кухарочки — все курятину. Чуб. III. 403.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Рудч. Чп. 89. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». О. 1861. XI. 56. 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Мир. ХРВ. 125. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. Грин. III. 312. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. МВ. І. 44. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. Мир. Пов. II. 78. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Єв. Л. І. 16. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Левиц. І. 497. Наверни мене на жидівську віру. Мнж. 122. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. Черниг. г. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. МВ. І. 28. Він хоч і прогуля, так він і наверне. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Підбережка, -ки, ж. пт. = берегуля. Вх. Пч. II. 12.
Поздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже! Чуб. V. 15. 2) Поздравлять, поздравить. Чом ти... не поздоровиш його? Адже бачиш, він заручився. Котл. Н. П. 386. Кішку Самійла поздоровляли. АД. І. 219. поздоровити днем. При встрѣчѣ поздравить съ настоящимъ днемъ. ЗОЮР. I. 48.
Провозити, -жу, -зиш, сов. в. провезти, -зу, -зе́ш, гл. Провозить, провезти. Верстви зо дві я його провіз, а, там він уже сам пішов. Харьк. у.
Шумелина, -ни, ж. = шумела. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРПІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.