Бандура, -ри, ж. 1) Музыкальный инструментъ въ родѣ гитары. Части: ручка — грифъ; спідняк — выпуклый овалъ; верхняк — вибрирующая поверхность, дека; голосник — отверстіе въ декѣ, приструнник — планка, на окружности овала, къ которой прикрѣплены струны; кобилка — порогъ, черезъ который перекинуты струны. Струнъ отъ 12 до 30 и болѣе; шесть большихъ струнъ наз. бунти, первыя три, басы — кишкові, 4-я — дротова, 5-я — прийма, 6-я — терція; шесть короткихъ струнъ назыв. приструнки. 2) = картопля. бандури душені. — Растертый картофель. Ум. бандурка, бандуронька, бандурочка. Ой там козак похожає, у бандурку виграває.
Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь.
Граму́зджа, -жі, ж. = Хмиз.
Гриб, -ба́, м. 1) Грибъ. Ні риба, ні м'ясо, а щось наче гриб. Щасливому по гриби ходити. 2) Бѣлый грибъ. Ум. Грибо́к, грибо́чок.
Залі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Остаться на лѣто. 2) Хватить до новаго урожая. Повитрачувились з хліба, з сіна, з соломи, — не залітує, доведеться купувати.
Котище, -ща, м. Ум. отъ кіт.
Ноженя, -ня́ти, с. Маленькая ножка. Обідрана, ледве, ледве несе ноженята.
Росхвалитися Cм. росхвалюватися.
Сцільник, -ка, м. = стільник. Ум. сцільничо́к.
Швиркати, -каю, -єш, гл. Производить звенящій шумъ. Швиркає коса.
