Доганя́ти IІ, -ня́ю, -єш, гл. Укорять, находить недостатки, порицать. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні.
Збудува́ння, -ня, с. Построеніе.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Носатенький, -а, -е., Ум. отъ носатий.
Опинка, -ки, ж. Родъ шерстяной полосатой плахти или запаски.
Повиринати, -наємо, -єте, гл. Вынырнуть (о многихъ). Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти сміючись.
Троп, -пу, м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп.
Тростити, -щу́, -сти́ш, гл. О конѣ: быть больнымъ тростю. Кінь тростить.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
Цяпкати, -каю, -єш, гл. Капать. Червена кров цяпкат. Буди кровця цяпкати з кінця.
