Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл. — до кого. Привязываться, приставать къ кому.
Закра́сти, -ду, -деш, гл. Украсть. Коли не закрадуть у похорон, то понаходиш усе.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья.
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Cм. погінка.
Понадпилювати, -люю, -єш, гл. Надпилить (во множествѣ). Дошки які довші — понадпилюй, щоб усі однакові були.
Теліга, -ги, ж.
1) Телѣга. Мій брат Кондрат на горах, на водах, на желізі, на телізі, на рачачій нозі.
2) Деревянный треугольникъ подъ плугомъ. Ум. телі́жка, телі́жечка.
Трунок, -нку, м.
1) Спиртный напитокъ. Не жалуйте, діти, трунку дорогого, із двора не випускайте тверезим нікого.
2) Желудокъ. Нездорово на трунок. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано. Випить чарку, то вино добре на трунок. Горілку добру у трунку чуть. Ум. труночок.
Утриконь нар. Тройкой лошадей. Найтичанка запряжена утриконь строкатими.
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. .
