Висота, -ти, ж. = високість. Під високу висоту злітає (сокіл).
Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Вже погоня її догонила. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях.
Лу́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Мѣтить, цѣлить, прицѣливаться. Лучив в ворону, а попав в корову. Наберу я горстку, та й ногою тручу, сама добре знаю, що на біду лучу. 2) Соединять.
Намо́щувати, -щую, -єш, сов. в. намости́ти, -мощу, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить. 2) Настилать, настлать. Дурень намостив колючок під яблунею.
Перевійник, -ка, м. Связка изъ соломы или прутьевъ въ вір'ї.
Пір'ячко, -ка, с. 1) Ум. отъ пір'я. Перышки. Іди, іди, куріпочко, додому, та не давай пір'ячка нікому. 2) Зелень чеснока, лука.
Повиправдувати, -дую, -єш, гл. Оправдать (во множествѣ).
Погуковщина, -ни, ж. Взносъ въ мірской капиталъ на уплату податей за бѣдныхъ и на другія благотворительныя цѣли. Ти б мовчав, бо й досі не оддав погуковщини.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити.
Фарфолиз, -за, м. Блюдолизъ.
