Відпірати I, -раю, -єш, сов. в. відіпрати, відперу, -реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье).
Жа́риво, -ва, с. Тлѣющій костеръ.
Жіно́цький, -а, -е. = жіночий. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький.
Здрабисува́ти, -су́ю, -єш, гл. Изрыть. Кури увесь мій город здрабисували.
Кормилюд, -да, м. Въ загадкѣ: мельница. Біжить обходисвітка, з шумом крутить кормилюда руки.
Обамбурити, -рю, -риш, гл. Ошеломить, огорошить. Часом засяде хто небудь та з-за дуба булавою як обамбурить по спині, то й пролежиш який час.
Підбігати, -га́ю, -єш, сов. в. підбігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня.
2) Только сов. в. Быть въ состояніи бѣжать. Отам... пасеться полова кобила, вона ніяк не підбіжить, отту і ззіж. Медвідь каже: я не підбіжу, як доведеться утікати.
3) Течь, подтечь. Під тебе (вербу) водиця підбігає, з під тебе коріння вимиває.
4) її підбіг ви́хор = її підвіяв вихор. Cм. підвівати.
Прорубня, -ні, ж. = прорубка = ополонка. Коло прорубні сидять білі голубні.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Спіжові гармати.
Учорніти, -нію, -єш, гл. Почернѣть.