Вон нар.
1) = геть. Жаль батька, та вон несуть. Або світи, або вон лети.
2) = вонка. Коль вон сижу, тебе вижу.
Вудвуд, -да, м. = одуд.
Зоставатися, -таю́ся, -є́шся, сов. в. зостатися, -нуся, -нешся, гл. = зіставатися, зістатися. То був волом, а то не хочеш зостатися конем. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь.
Кляк, -ка, м. 1) Заломъ на деревѣ, камышѣ, стебляхъ хлѣба, дѣлаемый обыкновенно съ цѣлью обозначить нужное; зарубка на деревѣ съ той-же цѣлью. 2) Межевой знакъ, состоящій въ обозначенномъ чѣмъ-либо (обыкновенно — зарубами, а иногда просто заломомъ) деревѣ или граничномъ столбѣ. Оборе плугом, обнесе копцями, ровом обкопає, або огряничить кляками (землю) 8) Во внѣшнемъ колесѣ водяной мельницы каждый изъ двухъ деревянныхъ круговъ, ограничивающихъ колесо и связывающихъ лопатки. 4) Ледяная сосулька. 5) Родъ дѣтской игры.
Мигко́м нар. 1) Мелькомъ. Мигком я його бачила. 2) Мгновенно.
Накази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. 1) Набѣситься. 2) Получить водяную болѣзнь (объ овцахъ или рогат, скотѣ).
Плямити, -млю, -миш, гл. Пятнать, пятнить.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть.
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Стурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
