Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тертичина

Тертичина, -ни, ж. 1) Одна доска. Шейк. 2) Плоховатая доска. Шейк. Ум. тертичи́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРТИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРТИЧИНА"
Баб'юк, -ка, м. = бабець. Вх. Пч. II. 19.
Горобеня́, -ня́ти, с. Воробушекъ, молодой воробей. Мир. ХРВ. 42.
Добенькетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Допироваться.
Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. залі́зце. Ном., стр. 284, № 1858.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Обмолодь, -ді, ж. Молодые побѣги. Радом. у.
Паштригувати, -гую, -єш, гл. У портныхъ: метать, сметывать.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРТИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.