Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тесачок

Тесачок, -чка́, м. Ум. отъ тесак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕСАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕСАЧОК"
Белькотіння, -ня, с. = белькотання.
Буркут, -та, м. Вьющій ключъ, источникъ кислой минеральной воды. Шух. І. 16, 17.
Дити́нячий, -а, -е. = Дитячий.
Мі́день, -дня, м. Мѣдный котелъ, мѣдный горшокъ, мѣдный самоваръ. Так в мідні клекотить гарячий. Котл. Ен. V. 63.
Мсти́вість, -вости, ж. Мстительность. Желех.
Наго́ряний, -а, -е. = нагірній. Нагоряна земля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Неодмовний, -а, -е. Безотговорочный.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
Стукарь, -ря, м. Ночной сторожъ. Харьк. у.
Цілиця, -ці, ж. 1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс. 2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕСАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.