Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

терпибіда

Терпибіда, -ди, ж. Раст. Ranunculus acris. Вх. Пч. I. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРПИБІДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРПИБІДА"
Белькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ белькотати. Сболтнуть, сказать что либо необдуманно. Язик белькне та в кут, а спину виставлять — б'ють. Ном. № 1122.
Вистреляти, -ляю, -єш, гл. Перестрѣлять. Вистреляймо їх, вражих синів. ЗОЮР. I. 243.
Забу́дьок, -дька, м. 1) Забытый предметъ. Черк. у. 2) Забытый въ печи хлѣбъ. Як забудька ато ззість, то все буде забувати. Подол. г. 3) Раст. чернобыль. Arthemisia vulgaris L. наївся забу́дьків. Сталъ забывчивъ. Ном. № 13742.
Започа́ти Cм. започинати.
Низка, -ки, ж. 1) Связка чего-нибудь нанизаннаго. 2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою. О. 1862. IX. 63.
Осібний, -а, -е. Особый, особенный, отдѣльный.
Підварок, -рку, м. Фольварокъ, ферма, мыза. Св. Л. 129. КС. 1884. VIII. 721.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Хабуззя, -зя, с. соб. = хабуз. Дивитсі на хату, а на ній кропива та й хабузє росте. Гн. II. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРПИБІДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.