Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Гречи́сько, -ка, с. = Гречківка.
Джермели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Очищаться отъ червей въ ранахъ джермелами.
Доку́ди нар. = доки.
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова.
Малолі́т, -та, м. = малоліток. В мене діти-малоліти не здужають в степ летіти.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Поскочити, -чу, -чиш, гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. .
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю.
Цуцукати, -каю, -єш, гл. Звать собаку крикомъ: цуцу! Нехай цуцукають.... Мене сим не зведуть.
