Даре́мний, -а, -е. 1) Даровой, безвозмездный. Даремному коню в зуби не заглядають. 2) Напрасный, тщетный. Горбатого лічити — то, брате, даремна праця. То даремна річ, — духовній не так написано.
Дото́чка, -ки, ж. Кусокъ чего-либо (ткани, веревки, доски и пр.), прибавляемый для удлиненія.
Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи).
Кадриль, -лі, ж. Кадриль. Боярин насилу розігнав гурт, щоб поставити молодих до першої кадрилі.
Мурівчик, -ка, м. = муляр 1.
Слизотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = слизити 2. По весні текла всяка нечисть, слизотіла й пінила.
Смикатися, -каюся, -єшся, одн. в. смикнутися, -кнуся, -нешся, гл. 1) Дергаться, дернуться, рваться, рвануться. Чорт — аж лава тріщить — смикається. Поли смикнеться, аж не можна встати. Смикнулося нести, да, ба! вага не в силу. 2) Тольк. несов. в. ? Взадъ и впередъ ходить.
Шахрайка, -ки, ж. Мошенница.
Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
