Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. Брат на мене викрикнув.
Гірчишник, -ка, м. Горчичникъ.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть.
Непокій, -кою, м. Безпокойство, смущеніе, тревога. Красне личко серцю непокій.
Подвір'я, -р'я, с. = підвір'я. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я. А що ж мені по худобі, що все подвір'я заляже? негідная дружиночка молодому світ зав'яже. У новее подвір'є в'їжжаю, на подвір'ї пана зустрічаю. Ум. подвіренько, подвіронько. подвір'ячко. Вийди, дружбонько, на подвіренько, подивися на сонечко.
Сиряник, -ка, м. Сырникъ, творожникъ.
Скитувати, -ту́ю, -єш, гл. Жить скитникомъ. Хто ж у цім скиту скитуватиме?
Скляп, -пу, м. Обрубокъ дерева, заостренный съ одного конца и плоскій съ другого, — употребляется для игры того же имени.
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться.
Чорнити, -ню́, -ниш, гл.
1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила... дівчатам запаски чорнити.
2) Поносить.
