Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тертушка

Тертушка, -ки, ж. Терка. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРТУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРТУШКА"
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
Забо́ра, -ри, ж. 1) На днѣпровскихъ порогахъ: рядъ, гряда камней, прорѣзывающихъ русло поперегъ теченія. Драг. 229. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. Левиц. ПЙО. І. 138. 2) У рыболововъ: камышевая стѣнка, перерѣзывающая рѣку (употребляется при ловлѣ рыбы котце́м). Браун. 16.
Заму́рза, -зи, об. Съ запачканнымъ, замусленнымъ лицомъ.
Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Крижнистий, -а, -е. = крижастий. Вх. Лем. 428.
Перепекти, -ся. Cм. перепікати, -ся.
Помивати, -вію, -єш, гл. Мыть еще разъ? Їдна шиє, друга миє, третя поминає. Чуб. V. 395.
Пообляпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. То-же, что и обляпатися, но о многихъ.
Такувати, -ку́ю, -єш, гл. = атакувати. Січ токували. Драг. 211.
Тяжкотілий, -а, -е. Тяжелый на подъемъ, съ увѣсистымъ тѣломъ. Шейк. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРТУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.