Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

теряти

Теряти, -ря́ю, -єш, гл. 1) Терять, утрачивать, расходовать. Коли вмірать, то день терять. Шейк. Літа мої молодії, марне вас теряю. Гол. І. 323. 2) Портить. Середульший брат на те не потурає, с під червоного каптана чорні китиці видирає.... А старший брат теє забачає, середульшого брата на сміх підіймає.... Либонь ти собі жіноцький розум маєш, що ти на собі прекрасну одежу теряєш. АД. І. 109. Нехай тебе.... отець не лає, не проклинає, щастя й долі козацької твоєї не теряє. КС. 1882. XII. 491.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРЯТИ"
Вія, вії, ж. Рѣсница. Спустила свої довгі вії на очі. Кв. І. 58. Ум. війка.
Вулиця, -ці, ж. 1) Улица. 2) Мѣсто, гдѣ собираются парни и дѣвушки для пѣнія, игръ, танцевъ. В мене ненька нерідная, мене на вулицю не пускає. Мет. 328. Ум. Вуличка, вуличенька, вулонька. Тіснії вуличеньки, тіснії. Грин. ІІІ. 471.
Гайтів, -това, м. 1) Полевой сторожъ. Желех. 2) = гайник. Вх. Лем. 401.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Заду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. заду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумываться, задуматься. Задумавсь, як собака в човні. Ном. Насильно над квітками та зіллями сидить, задумався. МВ. ІІ. 16.
Колюки, -к, ж. мн. Раст. Datura stramonium L. ЗЮЗО. І. 121.
Неминуче нар. Неминуемо, неизбѣжно, непремѣнно. Неминуче коли не після Покрови, то вже після Дмитра засватана буде. Г. Барв. 305.
Обшморгати Cм. обшморгувати.
Правити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Радом. у. Там що йому не толкуй, а він своє править. Лебед. у. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Рудч. Ск. II. 26. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! Рудч. Ск. І. 38. 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. править, як за батька. — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Шевч. 234. Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. Богодух. у. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Рудч. Ск. II. 163. Владично правиш ти народом. К. Псал. 204. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. Гол. IV. правити гніздо. Дѣлать гнѣздо. Вх. Уг. 262.
Приплачувати, -чую, -єш, сов. в. приплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Приплачивать, приплатить, доплатить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.