Верхлюк и верхляк, -ка, м. Дикій поросенокъ.
Заховати, -ваю, -ешъ, гл.
1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч.
2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Заховай носъ одъ сього лыха!
3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Сама хоче мене маты в землю заховаты.
Згнуща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. = знущатися. Да вже ж мені з твеї доньки згнущатися годі. Тяжко плакала Ганнуся і не знала, защо, защо мати згнущається.
Зоря, -рі, ж.
1) Звѣзда. Чи це тая зоря зійшла, щоб я додому йшла? Чи це тая вечірняя, щоб я погуляла? Ой ти зоре, моя зоре, зіронько вечірняя.
2) Заря. Чи то зоря розсвітає? на зорю займається. Свѣтаетъ. Уже зоря занялася, вже й сонечко зійшло.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Перегинати, -на́ю, -єш, сов. в. перегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть.
Повіт, -ту, м.
1) Уѣздъ. Таких ведмедів на приміті ще трохи є у нашому повіті.
2) повітами. Мѣстами, полосами. Оцей сніг випав не скрізь, а повітами: от за Любар, то й нема вже.
Репнути, -ну, -неш, гл.
1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Іде він льодом, коли лід репнув.
2) Съ силой упасть на землю.
Темніти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Темнѣть, становиться темнымъ.
2) Слѣпнуть.
3) безл. Темнѣть, вечерѣть, смеркаться. Сонечко зайшло і на дворі почало вже темніти.
Торбака, -ки, ж. Ув. отъ торба.
