Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

терти

Терти, -тру, -треш, гл. 1) Тереть, молоть. Коноплі терти. Луб. Терти табаку. Шейк. 2) Тереть, потирать. Тре собі руки. Рудч. Ск. II. 75. 3) Утаптывать, сглаживать. Нехай мруть та дорогу труть, а ми сухарів насушим та додому рушим. Чуб. І. 251. дні те́рти. Прозябать. Не живе, тільки дні тре. Ном. № 8208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 258.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРТИ"
Боговгодниця, -ці, ж. Богоугодница, Богу угождающая. Яра пчілонька — боговгодниця. Грин. ІІІ. 38.
Витаскувати, -кую, -єш, сов. в. витаскати, -каю, -єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз. Рудч. Ск. І. 157.
Вугловий, -а, -е. Угольный. Желех.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Ізз.. Cм. зз.
Падання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання. Єв. Л. II. 34.
Реміння, -ня, с. соб. Ремни. АД. І. 104. За невміння деруть реміння. Ном. № 6035. Ум. реміннячко.
Русий, -а, -е. Русый. Руса коса. Чуб. V. 110., Ум. русенький. Обстелю тобі плечиці русенькими кісоньками. Грин. III. 496.
Скавучання, -ня, с. Визжаніе, визгъ (собаки).
Терпко нар. Терпко. Ум. терпке́нько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.