Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трухлий

Трухлий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Шейк. Трухле дерево. Г. Барв. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУХЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУХЛИЙ"
Білозубий, -а, -е. Съ бѣлыми зубами.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Змордувати, -ду́ю, -єш, гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32.
Змоскалювати, -люю, -єш, гл. Отбыть солдатчину. Ти спарубкував, змоскалював, а такої свити не носив. Васильк. у.
Напотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Напотрошить.
Пазорь, па́зурь, -ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. І. 23. 2) Ноготь. Гн. І. 79.
Пігнати гл. = погнати. Полон забрали, далі пігнали. Чуб. III. 274.
Підбитеняк, -ка, м. Черный, бѣлыми овчинами опушенный кафтанъ у гуцулокъ. Гол. Од. 72.
Попрочищати, -ща́ю, -єш, гл. Прочистить (во множествѣ). Дороженьки попрочищала. Мил. 183.
Початковий, -а, -е. Начальный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУХЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.