Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трутник

Трутник, -ка, м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) Раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУТНИК"
Вишкрібати, -ба́ю, -єш, сов. в. вишкребти, -бу, -беш, гл. = вискрібати, вискребти.
Надовба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Наковыряться; вдоволь надолбить.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. Н. п.
Поламання, -ня, с. 1) Поломка. 2) Нарушеніе, уничтоженіе.
Прогальовина, -ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу. Черк. у.
Проректи Cм. прорікати.
Роздаровувати, -вую, -єш, сов. в. роздарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Раздаривать, раздарить. Дичини повна комора: і роздаровує знакомим, своякам і всім, і продавав. Гн. І. 212.
Скропити Cм. скропляти.
Сподень, -дня, м. Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. Вас. 179.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.