Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трутник

Трутник, -ка, м. 1) Отравитель. Рк. Левиц. 2) Раст. Polyporus igniarius Fr. ЗЮЗО. І. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУТНИК"
Глушіти, -шію, -єш, гл. Заглушаться, заростать сорными травами. Горо́д глушіє, бур'яном понімається земля родюча. МВ. (О. 1862. І. 96).
Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. І. 209.
Досо́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Доплестись, добраться. Та вже й нерано. Поки то досовкаюся додому. Осн. 1862. VI. 31.
Нагру́бка, -ки, ж. Нападки, поклепъ. То нагрубка була на мене та й годі, а я зовсім не брав. Новомоск. у.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями. О. 1861. XI. Свид. 70.
Підсвинок, -нка, м. Болѣе взрослый поросенокъ. Вас. 198.
Пристановище, -ща, с. Пристанище. Був собі безщасний Іван, да такий безщасний, що нема... ніякого пристановища йому ніде. Рудч. Ск. І. 89. Нема йому пристановища, ніхто не приймає. Грин. І. 290.
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське. О. 1862. І. 49.
Уп'ялити, -лю, -лиш, гл. О змѣѣ: укусить, ужалить. Сорокуля го уп'ялила. Вх. Зн. 73.
Шахрайство, -ва, с. Мошенничество.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.