Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тручати

Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Камен. у. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Ном. № 6189. Трутив, як дурного з мосту. Ном. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила. Гол. І. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУЧАТИ"
Байор, -ра, м. = крайка. Kolb., I. 45.
Варга, -ги, ж. 1) Также: варґа. Губа. Желех. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, Боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, Боже! Гол. III. 251.
Видаток, -тку, м. Умолоть. Гречка стеблом була путяща, а не було доброго видатку. Волын. г.
Відборонити, -ся. Cм. відбороняти, -ся.
Козачище, -ща, м. Ув. отъ коза́к.
Оплатки, -ток, ж. мн. Подати, пошлины, налоги. Великі оплатки — ніяк на гроші не зіб'єшся. Конотоп. у.
Осміхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = усміхнутися. Жінка глянула на чоловіка, осміхнулась. Рудч. Ск. II. 128.
Під'їдень, -дня, м. Насѣкомое, подъѣдающее коренья у растеній: медвѣдка. Лохв. у.
Проживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прожитися, -живуся, -вешся, гл. 1) Проживаться, быть прожитымъ. Як во сні мені здалося, що на світі прожилося. КС. 1883. II. 468. 2) Безл. несов. в. житься. Ой як тобі, моя сестро, та проживається? Грин. III. 402.
Складність, -ности, ж. 1) Сложность. 2) Соразмѣрность, стройность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.