Баркас, -су, м. Баркасъ, наибольшее гребное судно. Посунули по синій хвилі поміж кугою в Сир-Дар'ю байдару та баркас чималий. Ум. баркасик. Справив баркасик і давай у морі рибалчити.
Гваджениця (= гладжениця), -ці ж. = терлиця.
Значність, -ности, ж.
1) Значительность.
2) Знатность. Науку і талант над значність прекладали.
Лавровий, -а, -е. Лавровый.
Лацно нар. = латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити.
Ляпо́тнява, -ви, ж. Хлопаніе, плесканіе. Така ляпотнява у тому млині.
Нестяма, -ми, ж. Растерянность, самозабвеніе.
Полохатися, -хаюся, -єшся, гл. Пугаться. Як почуєте про войни та бунти, не полохайтесь.
Уста и вуста, уст и вуст, с. мн. Губы, уста. Утри мої смажнії уста, а сахарнії і сам утру. Сей народ устами мене шанує. у ко́го в руках, у того й в устах. При потчиваніи гостя напиткомь отвѣтъ гостя хозяину, означающій желаніе, чтобы хозяинъ выпилъ первый. і крихти в устах не було́. Ничего не ѣлъ. А я нині і кришечки хліба в устах не мав. золоті у тебе уста. Какъ ты хорошо, красиво говорить. з уст ні пари. Молчитъ, но говоритъ ни слова. Вона все ходить, з уст ні пари. Ум. устонока(ки́), устка, усточка(ки). З чистих усток 'но словенько. Шкода ж моїх красних усток.
Шмаритися, -рюся, -ришся, гл. Появиться во множествѣ.
