тузінь

Тузінь, -ня, м. Дюжина, двѣнадцать штукъ. Камен. у. Тут нема цілого тузіня. Шейк.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.

Випадкові слова

Пещений, -а, -е. Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така. МВ. І. 130.

повністю...

Шапонька, шапочка, -ки, ж. Ум. отъ шапка.

повністю...

Пальчак, -ка, м. Шестикъ. Вх. Зн. 46.

повністю...