Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тузінь

Тузінь, -ня, м. Дюжина, двѣнадцать штукъ. Камен. у. Тут нема цілого тузіня. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗІНЬ"
Баранище, -ща, м. Ув. отъ баран.
Безмовно нар. Молча. Безмовно сиділи. МВ. ІІІ. 32.
Вимочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вимочитися, -чуся, -чишся, гл. Вымачиваться, вымочиться.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається. Грин. І. 192.
Кардинал, -ла, м. Кардиналъ. Як тая Ченчіо колись убили батька — кардинала. Шевч. 335.  
Кровопивець, -вця, м. Кровопійца. Становий і волосний кровопивці усі. От і наш кровопивець незгірший. Канев. у.
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность. Сумск. у.
Таганашка, -ки, ж. Одинъ изъ низшихъ сортовъ крымской соли. Сумск. у.
Тригубий, -а, -е. Съ заячьего губою. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЗІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.