Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туга 1

Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Рудч. Чп. 87. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Шевч. Стала к їх серцям велика туга налягати. Макс. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав. Гол. І. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГА 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГА 1"
Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Більш нар. = більше. Більш копи лиха не буде. Посл. більш-менш. Болѣе или менѣе. Пекарні в панотців тісні, то на кожну більш-менш велику оказію вже страву готовлять на дворі. Св. Л. 202.
Бульбиця, -ці, ж. = картопля. Фр. Пр. 129.
Неласка, -ки, ж. Немилость, неблаговоленіе. Желех.
Позацвітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Зацвѣсть (во множествѣ). Сади позацвітають. Мил. 207. 2) Заплѣсневѣть (во множествѣ). У його меди позацвітали. Чуб. Т. 735.
Поз'їзджатися, -джаємося, -єтеся, гл. Съѣхаться (о многихъ). Та поз'їзджались та пани, та стали сумувати. АД. II. 65.
Прообідати, -даю, -єш, гл. Пропустить, потерять что обѣдая.
Розмішати Cм. ii. розмішувати.
Спльовувати, -вую, -єш, сов. в. сплюнути, -ну, -неш, гл. Сплевывать, сплюнуть. Тричи треба сі слова проказати, за кожним разом по тричи спльовувати. Грин. II. 40. Ой хоч поцілує, дак додолу сплюне. Чуб. V. 842.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУГА 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.