Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трюхикати

Трюхикати, -каю, -єш, гл. = трюхати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЮХИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЮХИКАТИ"
А́грус, -су, м. = Аґрус. Драг. 71. Cм. аґрес.
Вихрест, -та, м. Принявшій христіанство. Така з вихреста людина, як з собаки солонина. Вас. 209. То вихрест із жидів Авлет. Котл. Ен. VI. 19.
Геркотати, -кочу, -чеш, гл. = ґерґотати.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить. Подольск. г.
Найо́мець, -мця, м. Наниматель. Хто то поїхав? — Та то найомець од рудого пана наймати на молотилку. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Подставной рекрутъ, по найму идущій за кого либо, наемщикъ. О. 1862. V. 92. Cм. наємець.
Подопрядати, -да́ю, -єш, гл. Допрясть (во множествѣ).
Позавтрьому нар. Послѣзавтра.
Попередній, -я, -є. Предыдущій.
Халамидник, -ка, м. Оборвышъ, босякъ. Мир. ХРВ. 296.
Чепиргач, -ча, м. = кажан. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЮХИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.