Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Нам сього вина треба багато. В селі довго говорили дечого багато. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Ой вона багато гордує. Ум. багатенько.
Листопа́д, -ду, м. 1) Время опаденія листьевъ съ деревьевъ. На листопаді родивсь десь твій чоловік, що такий поганий. 2) Мѣсяцъ октябрь. Въ такомъ значеніи употр. издавна, — напр. въ четвероевангелія 1144 г. Мць октябрь рекомий листопад. То-же въ новой литературѣ: , Такъ-же въ календаряхъ: Галичане употребляютъ это слово для обозначенія мѣсяца ноября.
Ошморгати Cм. ошморгувати.
Пережидати, -да́ю, -єш, сов. в. переждати, -ду́, -де́ш, гл. Пережидать, переждать. Переждало трохи, — знов стукає.
Примусити Cм. примушувати.
Раніший, -а, -е. Болѣе ранній. Нема древа ранішого над дубочка.
Росклеюватися, -ююся, -єшся, сов. в. росклеїтися, -клеюся, -їшся, гл. Расклеиваться, расклеиться, отклеиться.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка.
Чижмар, -ра, м. Сапожникъ.
Шкитавий, -а, -е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства.
