Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тубілець

Тубілець, -льця, м. Туземецъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУБІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУБІЛЕЦЬ"
Бозкий, -а, -е. Божескій. Да везуть царя до Господа, да везуть царя — бозке тіло. Млр. л. сб. 347.
Відкришити, -шу, -шиш, гл. Открошить.
Дозоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. дозолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют. Грин. ІІІ. 509.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Попрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Потрудиться.
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. ЗЮЗО. І. б) Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Роскувакатися, -каюся, -єшся, гл. Расплакаться (о дѣтяхъ).
Стяголь, -ля, м. Деревянная палочка, соединяющая въ саняхъ передній копил съ головою полоза. Сумск. у.
Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду. Н. п. (О. 1861. X. 82).
Читання, -ня, с. 1) Чтеніе. Грин. І. 289. Яке співання, таке й читання. Ном. № 8015. 2) Считаніе. У нас пінязьки без читаня — безъ счету. Вх. Лем. 483.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУБІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.