Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тугшати

Тугшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГШАТИ"
Вапняк, -ка, м. Известнякъ. Уман. І. 294.
Зв'ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silvatica. Лв. 102.
Ночліжанин, -на, м. = ночліжник. По над шляхом ночліжане чумаки постали. Полягали та й не спали, мовчки сумували. К. (Степові квітки, 89).
Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Погніватися, -ваюся, -єш, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Погнівалися всі дівки. Грин. III. 504. Та кланяйся низенько і садови близенько, щоб родина не гнівалась! Кланялась низько й садовила близько, і родина погнівалась. Грин. III. 538.
Попересмажувати, -жую, -єш, гл. Пережарить (во множествѣ).
Приссати, -ссу, -ссеш, гл. Присосать. Став виходить із води, — так ні: так його и приссало, і ноги не витягне з болота. Чуб. II. 138.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила. Шевч.
Укуснути, -ну, -неш, гл. Куснуть разъ. Як укусне один (вовк).
Хвощ, -ща, м. Раст. а) = хвоїщ а). ЗЮЗО. I. 121. б)зі́мній = хвоїщ б). ЗЮЗО. I. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУГШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.