Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туж

Туж нар. 1) Слѣдомъ. А собака туж за ним. Шейк. 2) Вотъ-вотъ. Аж тут і на дворі туж-туж уже світає. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЖ"
Байор, -ра, м. = крайка. Kolb., I. 45.
Грудни́стий, -а, -е. Имѣющій большую грудь, грудастый. (Чаще говорится о женщинахъ). Грудниста жінка. Міусск. окр.
Ковбасний, -а, -е. Колбасный. Ковбасні кишки.
Набендю́житися, -жуся, -жишся, гл. Надуться. Чого то вже так набендюжився?
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Натрястися, -суся, -сешся, гл. Натрястись.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1. Рк. Левиц.
Притовкмачити, -чу, -чиш, гл. = притовкти.
Рукавичний, -а, -е. Перчаточный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.