Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тузати

Тузати, -заю, -єш, гл. Бить, тузить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЗАТИ"
Вигострюватися, -трююся, -єшся, сов. в. вигостритися, -рюся, -ришся, гл. Вытачиваться, выточиться, выостриться. Аф. 326.
Вірган, -ну, м. = вігран. Над Єленою віргани грают. Kolb. I. 96.
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Журавли́ця, -ці, ж. = журавка.
Зго́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгорбиться. Згорбилась, мовляв, старенька бабуся. Хата. 178.
Капелька, -ки, ж. 1) Уменьш. отъ капля. Ні кришечки, ні капельки. Ном. Бігла через гребельку, та вхватила водички капельку, — тілько й пила. Рудч. Ск. Капельку там було сиру. 2) мн. капельки. Въ раскрашиваньѣ глиняной посуды: рисунокъ, состоящій изъ точекъ, расположенныхъ группами по нѣсколько вмѣстѣ. Вас. 184.
Підкладання, -ня, с. Подкладываніе.
Ріпак, -ка, м. Рапсъ.
Роскид, -ду, м. Разбрось. сіяти в розкид. Сѣять разбросомъ, въ разбрось.
Турчати, -чу́, -чи́ш, гл. = туркати. Невіхна й турчить йому, щоб відвіз та покинув де свою матір у полі. Чуб. II. 434.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.