Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тугісінько

Тугісінько нар. Ласкательно и преимущ. о малыхъ предметахъ: совсѣмъ туго.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 292.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГІСІНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУГІСІНЬКО"
Богобоязливий, богобоязний, -а, -е. = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Галабурдник, -ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Допаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. допа́стися, -су́ся, -се́шся, гл. Оканчивать пастись.
Жучо́к, -чка́, м. Ум. отъ жук
Кучерявіти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться кудрявымъ. Желех.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Саблук, -ка, м. саблука, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Подольск. губ.
Тухнути, -ну, -неш, гл. Спадать, опадать (объ опухоли).
Хлопчак, -ка, м. = хлопець. Канев. у.
Храплє, -ля, с. = храпа. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУГІСІНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.