Барнястий, -а, -е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси.
Дарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Дарить. Свого не даруй, чужого не бери. Вола дарують без ярма. Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? — Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. 2) Давать, награждать, жаловать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Царівну оддав, щастям дарував. Господь його донею дарує. 3) Жертвовать чѣмъ. Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. 4) Прощать, извинять. Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, — я їй те дарую. Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. 5) Дарува́ти життя́м, — душе́ю. Пощадить жизнь. Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? Бери гроші, аби дарував душею.
Зазирни́й, -а́, -е́ Яркій (о цвѣтахъ).
Закря́кати, -чу, -чеш, гл. Закаркать. Закряче ворон степом летючи. Закрякали чорні крюки, виймаючи очі.
Коп'як, -ка, м. Большая копна, стогъ (сѣна) Коп'як чортів тобі! Ум. коп'ячо́к. Нема сіна, хиба десь-не-десь коп'ячок побачиш.
Мані́ра, -ри, ж. Манера? Не турбуйся, бо то думок пакосна маніра.
Оздобний, -а, -е. Красивый, изящный, украшенный.
Орешт, -ту, м. = арешт 1.
Підбір, -бору, м.
1) Каблукъ. Ой устели, молода дівчино, та бумагою двір, ой щоб че помазав молодий козаченько, ні чобіт, ні підбір.
2) мн. Веревки вверху и внизу рыболовной сѣти.
Шатровий, -а́, -е́ Шатерный.
