Бештати, -таю, -єш, гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Бештає за гріхи вдівця молодого.
Вавчар, -ра, м. Кличка стараго кота. Ой ти вавціру поганий! (говорится переносно и о человѣкѣ, совершающемъ проказы, наносящемъ ущербъ).
Віконний, -а, -е. Оконный. Подивився козак Нечай в віконну кватирку.
Гадюка, -ки, ж.
1) Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Гадюк умію замовлять. Нехай мої руці поїдять гадюці.
2) Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки.
3) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадючка.
Дзелене́ць, -нця́, м. Зеленый (о вѣнкѣ). Віншуємо ті (дівчину) вінцем-дзеленцем.
Захили́ти, -ся. Cм. захиляти, -ся.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога?
Слушно нар.
1) Надлежаще.
2) Справедливо.
Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.
Червоно нар. Красно. Сонечко за гору пада, блищить вода червоно.
