Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тужба

Тужба, -би, ж. = тужіння. Я прийшов до них, а там така тужба та плач. Александров. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЖБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЖБА"
Зали́гувати, -гую, -єш, сов. в. залига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Надѣть веревку (налигач) на рога вола. Сірі воли залигає. Чуб. V. 1034. 2) Переносно: схватить, лишить свободы. Мене залигали того ж дня і держали під арештом і до сьогодні. Новомоск. у.
Кожан, -на, м. = кажан.
Курій I, -рія, м. = курець. Драг. 13.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Петак, пете́к, -ка, м. Родъ суконнаго полукафтанья безъ тальи, съ стоячимъ воротникомъ. Гол. Од. 68. Kolb. І. 43.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав? Мет. 205.
Покорчити, -чить, гл. безл. Покорчить. Щоб тобі руки покорчило. Ном. № 3719.
Пухлина, -ни, ж. = пухлятина. Херсон. г.
Сошник, -ка, м. Сошникъ, рѣзакъ въ сохѣ. Ном., ст. 300, № 370.
Уплітати, -таю, -єш, сов. в. уплести, -ту, -теш, гл. 1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники. Шевч. 494. 2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш. Ном. № 5259.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЖБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.