Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тужба

Тужба, -би, ж. = тужіння. Я прийшов до них, а там така тужба та плач. Александров. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 293.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЖБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЖБА"
Ганьбливо нар. = ганебно.
Гні́сті, -тів, мн. = нігті. О. 1861. XI. Св. 62.
Забулькота́ти, -чу́, -чеш
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Космачитися, -чуся, -чишся, гл. Косматиться. Гол. Од. 35.
Посмутитися, -тимо́ся, -тите́ся, гл. = засмутитися. Ми без музики посмутились. Алв. 48.
Проголити Cм. проголювати.
Тогобочанка, -ки, ж. Жительница другого берега, живущая по ту сторону рѣки. Ум. тогобочаночка.
Уразити, -ся. Cм. уражати, -ся.  
Черепушечка, -ки, ж. Ум. отъ черепушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЖБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.