Вакелія, -лії, ж. Раст. Polyporus fomentarius, губка огнивная. Губка, труть. Cм. векелия.
Вишнябати, -баю, -єш, гл. Выйти съ трудомъ, выползти. Така стара, що вже й з хати не вишнябає: усе на печі лежить.
Дя́тини, -тин, ж. мн., также Ум. дятинки. Обычай: на третій день Христова Воскресенія, послѣ обѣдни раздавать бѣднымъ куски освященныхъ пасхи, мяса, колбасъ и яйца.
Колодовбина, -ни, ж. Выбой, ухабъ.
Пеньок, -нька, м.
1) Ум. отъ пень.
2) Значительной величины деревянный обрубокъ въ видѣ цилиндра, вкопанпый въ землю, — вокругъ него загибаютъ колесный ободъ при выдѣлываніи колесъ.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами.
Призра, -ри, ж. Подозрѣніе. при́зру на кого мати. Подозрѣвать кого.
Прогулок, -лка и -лку, м. Узкій проходъ.
Талалайко, -ка, м. = талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче.
Хатній, -я, -є. Комнатный, домашній, находящійся въ домѣ. Двері хатні. Хатня собака. Хатній поріг. Хатнього злодія не встережешся. Казала полюва миша хатній.
