Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трюхати

Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЮХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЮХАТИ"
Відламати Cм. відламувати.
Да́ванка, -ки, ж. Кормленіе скота зимой. Вівці тоді саме вийшли на даванку. Новомоск. у.
Діво́чити, -чу, -чиш, гл. = Дівувати. І я навчусь по сьомій дитині дівочити. Ном. № 5301. Св. Л. 79, 128. Ном. стр. 102. Дівочили удвох з Мариною. Камен. у.
Заро́слий, -а, -е. Заросшій. Левиц. Пов. 192.
Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Наза́ді нар. Сзади; прежде. Коли б (той) розум наперед, що потім назаді знайдеться. Ном. № 5406.
Партач, -ча, м. Пачкунъ, плохой ремесленникъ. Пізнає й грача, не партача. Ном. № 12471.
Похитати, -та́ю, -єш, гл. Пошатать, покачать.
Прибути Cм. прибувати.
Стоніжник, -ка, м. зоол. Millepeda, тысяченогъ. Вх. Лем. 472.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЮХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.