Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трюхати

Трюхати, -хаю, -єш, гл. Ѣхать или бѣжать рысцой. Худі коні о. Хведора зовсім потомились і ледві трюхали, в'їжджаючи в ворота. Левиц. І. 457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЮХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЮХАТИ"
Буда, -ди, ж. 1) Будка, шалашъ. Чуб. ІІІ. 377. Із запаски напну буду. Н. п. 2) Верхъ фургона. 3) Поташный заводь. Ум. будка, будочка.
Мать нар. = мабуть. Лебед. у.
Милі́н, -на, м. Рукоятка у ручной мельницы. Н. Вол. у.
Нюнка, -ки, ж. Раст. 1) Sparganium simplex L. 2) Sparganium ramosum L. ЗЮЗО. I. 137.
Парубець, -бця́, м. = парубок. Ой пришли к їй сімсот молодців, ще й парубців. Чуб. III. 316.
Переволочити IICм. переволочувати.
Повидавати, -даю́, -єш, гл. Выдать (многихъ). Чимало дочок повидавав уже заміж. Левиц. Пов. 26.
Проскубти, -бу, -бе́ш, гл. Прощипать, выщипать немного (перья, волосы, шерсть).
Струшувати, -шую, -єш, сов. в. струси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Стряхивать, стряхнуть. Кожух його струшує. МВ. ІІ. 26. 2) Отрясывать, отрясти. Піду хоч яблучок струшу. Рудч. Ск. II. 60. Струсив грушу, назбірав... груш. Чуб. II. 147.
Ублюватися, -блююся, -єшся, гл. Облеваться, испачкаться блевотиной. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЮХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.