Зги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не силуйте мене за нелюба, да нехай же він згине. Біда біду перебуде — одна згине, десять буде.
Натерть, -ти, ж. Измельчившаяся отъ тренія солома.
Подобенство, -ва, с. = подоба 3. Чи подобенство, брате, тебе рубати? Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав? Не подобенство также: не возможно. Привіз до двора на тік і вивернув, бо не подобенство було скинути порядно в стоги за один день.
Поперековувати, -вую, -єш, гл. Перековать (во множ.).
Протуркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = протуркотати.
Розвилистий, -а, -е. Вѣтвистый. Розвилисте дерево.
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.
Уриватися I, -ваюся, -єшся, сов. в. увірватися и урватися, -рвуся, -вешся, гл. 1) Отрываться, оторваться, вырываться, вырваться, обрываться, оборваться, перерываться, перерваться, прерываться, прерваться. Як ухо ввірветься, то й збан розіб'ється. Одна (струна) вже й увірвалась. Батіг не нитка — не увірветься. Урвався і рід Вишневецьких. увірвався бас, увірвалася нитка, удка (кому). Прекратилась возможность. Вже Терешкові ввірвалось нитка верховодити. Тоже значеніе имѣетъ выр.: уже йому ввірвалось. розмо́ва увірвалася. Прекратился разговоръ. 2) Вырываться, вырваться. Я піймав його та й веду за руку, а він усе вривається од мене, все наче огинається, а далі вирвавсь і побіг. 3) Срываться, сорваться, упасть съ высоты. Беруться за руки колом і перекручуються, приспівуючи:... «держіться кріпко: як хто увірветься, тому не минеться», — а ж поки хто увірветься, — тоді знов. А той, що сидів на трямку, як увірветься з того трямка! Як ти в мене ночував, то з полу ввірвався.
Хибань нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька.
Християночок, -чка, м. Ум. отъ християн.
